САДИМО ДЕРЕВО

Посадив кілька яблуньок. Дві добре росли, дерева вже плодоносять, а з однієї ніякого толку — і приросту майже не дає, і не гине. На вигляд ніби усі три саджанці були свіжі, живі.

У МАЛЕНЬКОМУ деревці закладені всі якості дорослого дерева: швидкість росту, стійкість до несприятливих умов вирощування, урожайність і чимало інших особливостей. Посадиш поганий саджанець — не чекай здорового довговічного дерева й гарних плодів. Зауважимо відразу: хоч основа садівництва — сорти, та цього недостатньо, щоб мати добрий урожайний сад. Саджанці повинні бути районованих сортів, для місцевостей з холодними зимами — з морозостійкими штамбами. У доброякісного саджанця корені свіжі, не підсушені, не підмерзлі, не коротші за 30 см, розгалужені. Чим розгалуженіші корені, тим швидше і краще саджанець приживається і росте. Буре, потемніле забарвлення кореня на розрізі свідчить про його підмерзання, підсушення або захворювання. Якщо на коренях помітні здуття, гульки, саджанець заражений кореневим раком і для посадки не придатний. Дуже важливе значення для саджанця має штамб (стовбур). Він має бути з загоєними ранами, здоровою і гладкою корою, без механічних пошкоджень. Нормальною кроною саджанця вважається така, що має 3-4 добре розвинуті гілки, рівномірно розміщені в різні боки і обов'язково прямий ведучий пагін.

До садіння саджанець треба правильно підготувати. Кінці усіх найтовщих коренів підрізають таким чином, щоб площина зрізу була спрямована до дна посадкової ями. На оновлених після підрізування кінцях коренів краще утворюється калюс, на якому формуються нові корені. На пошкоджених кінцях коренів калюс утворюється повільно, іноді й зовсім не утворюється, і корені загнивають. Підрізати корені слід гострим садовим ножем. Від секатора не буде гладкого зрізу.Підготовлені корені саджанців занурюють у глиняну кашку. Саджанці можуть виявитися підсушеними при перевезенні. Чи варто скористатися ними? У цьому можна переконатися після такої перевірки. Саджанці повністю занурюють у воду на 1-2 доби, поки кора не набере свого початкового вигляду. Здорова кора — гладенька, блискуча. Якщо цього не сталося — саджанці непридатні. 
Є особливості і в підготовці крони. При викопуванні саджанців часто значна частина коренів залишається в грунті, в той же час надземна частина зберігається повністю. Зменшена коренева система не в змозі «прогодувати» надземну частину. Тому гілки у кроні саджанця обрізують приблизно на 1/3 довжини. Вкорочування гілок потрібне ще й для того, щоб викликати утворення пагонів із сплячих бруньок, не допустити оголення гілок. Саджанці, які мають недостатню довжину гілок, доцільніше обрізати весною наступного року. Садити саджанець слід так, щоб його коренева шийка після осідання землі була на одному рівні з поверхнею грунту. Якщо коренева шийка опиниться глибоко в землі, дерево буде погано рости і навіть може загинути. Тому деревце саджають так, щоб його коренева шийка була на 5-6 см вище рівня грунту.

Найкраще саджати удвох. Один тримає саджанець і при засипанні злегка струшує корені, інший розправляє їх і засипає землею. Важливо, щоб навколо коренів не було порожнин. Землю з цією метою ущільнюють спочатку руками, потім обережно носком взуття, починаючи від краю ями до її середини.

Деревце саджають так, щоб воно було з північного боку кілка, тоді кілок прикриває його ніжну кору від сонячних променів. Після того, як грунт осяде, саджанець у двох місцях прив'язують до кілка.

Навколо посадженого деревця роблять ямку і добре поливають (по двоє відер води на кожне). Коли вода увійде в грунт, ямку присипають сухою землею, а ще краще перегноєм. Товщина шару мульчі — 7-10 см. Це попередить швидке висихання грунту.

Слід враховувати, що яблуні чудово почувають себе на будь-якому місці, за винятком низин і замкнутих улоговин, де приморозки часто знищують цвіт.

Груша досить примхлива: то грунт їй не подобається, то води в землі багато, то, як кажуть, вітер не туди дме. Якщо ґрунтова вода підходить до поверхні грунту ближче, ніж 1,5 м, доведеться, ймовірно, обходитися без груш, а можливо, й без вишень та слив. Правда, для груші вихід є: слід прищепити живці груші на звичайну лісову горобину — плоди будуть.

Якщо в саду загинула яблуня, іншу саджати на цьому ж місці не рекомендується. Залишені в грунті рештки коренів своїми токсинами унеможливлять нормальний розвиток саджанця. Слід садити дерево іншої породи.

Багато корисних властивостей у дичок. На непобіленому стовбурі дички не знайдеш слідів сонячних опіків. Дерево не боїться й морозів. Плоди обминає плодожерка і парша їх не чіпає. Саджанеь, вирощений на підщепі дички, зберігає багато її властивостей.

Не рекомендується саджати близько вишню до яблуні.

Дотримання цих порад допоможе садівникові уникнути помилок в один з найвідповідальніших періодів — під час закладання саду.